ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ЗЕРНОВОЇ ЛОГІСТИКИ В УКРАЇНІ

Анотація

Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки країни. Україна займає провідне місце серед світових виробників і експортерів зернових культур. Важливою складовою виробництва та експорту зерна є логістика його зберігання і перевезення. У даній статті виконаний аналіз можливостей і перспектив розвитку зернової логістики в Україні. До 2020 року в Україні планується збільшити виробництво зерна до 100 млн. т., а експорт – до 50 млн. т. У цьому зв'язку проблема підвищення ефективності системи зернової логістики на сьогоднішній день є досить актуальною для України.

Інфраструктура, що забезпечує експорт зерна, включає систему зберігання, портові потужності та транспортну систему. Загальна ємність елеваторів становить 45 млн. т; у найближчі роки планується довести її до 55 млн. т. Загальна потужність портів України по перевалці зернових вантажів становить 38 млн. т., при цьому портові потужності інтенсивно розвиваються, що в найближчі роки дасть можливість збільшити потужність по перевалці зерна до 49 млн. т.

Близько 60% усіх експортних перевезень зерна здійснюють залізниці. У статті наведені результати дослідження залізничних перевезень зерна в 2012 році. На основі статистичної обробки даних АСК ВП УЗ-Є встановлені основні параметри та показники перевезення зернових вантажів залізницями України.

Аналіз показав, що найбільш слабким місцем у логістичному ланцюзі перевезення і перевалки експортних зернових вантажів наразі є залізнична система України. Зношеність вагонів-зерновозів становить більш 90%, що призводить до їхнього дефіциту в пікові періоди перевезень. Зроблено висновок про неефективність існуючої системи експлуатації вагонів-зерновозів, яка передбачає в основному повагонні відправки. Це призводить до збільшення обігу вагонів і зниженню їх продуктивності.

Для підвищення ефективності перевезення зернових вантажів залізничним транспортом пропонується широко використовувати маршрутизацію. Для цього необхідно створити мережу регіональних опорних навантажувальних пунктів (елеваторів), на яких концентрувати навантаження зернових маршрутів.