ЕРГОНОМІЧНЕ ТА ЛОГІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИМОГ КОМФОРТНОСТІ ПІД ЧАС ОРГАНІЗАЦІЇ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ АВТОБУСОМ МАЛОЇ МІСТКОСТІ

Анотація

Мета. Найголовнішою перевагою автобусних пасажирських перевезень є висока якість транспортного обслуговування, що залежить від організації транспортного процесу, конструктивних особливостей та технічного стану рухомого складу, що використовується, та шляху, розвитку маршрутної мережі та інших факторів. Комфортність відображає властивості автобусних пасажирських перевезень, що зумовлюють створення необхідних умов обслуговування та зручності перебування пасажирів у автобусі, у початково-кінцевих та транзитних пунктах на підставі нормативних документів, затверджених у встановленому порядку. Особливості конструкції автобусів малої місткості щодо комфортності та безпечності перевезення пасажирів і забезпечення належних умов поїздки здебільшого визначають сферу використання автобусів цього класу за видами сполучення та протяжністю маршрутів. Метою роботи є розробка структурної моделі, на основі аналізу основних чинників, що впливають, визначення комфортності автобуса малої місткості для міських перевезень під час перевезення пасажирів. Методи. Аналіз літературних джерел показав, що показники комфортності (а також показники інформаційного обслуговування, швидкості, своєчасності, схоронності вантажу, безпеки), які відносяться до показників якості перевезень пасажирів, є визначальними в цій групі показників. Проаналізовані, з точки зору українського законодавства і нормативної бази, поняття місткості пасажирського автобуса і його комфортності. Визначені основні чинники, які визначають комфортність автобусів малої місткості для міських перевезень під час перевезення пасажирів. Забезпечення комфортності перевезення пасажирів у міському автобусі малої місткості визначається дотриманням ергономічних вимог, що, в свою чергу, залежить від конструктивних особливостей облаштування площі, призначеної для пасажирів. Наукова новизна. Пропонується категорію комфорту в системі міського громадського автомобільного транспорту оцінювати за структурною моделлю, яка поєднує дві сукупності чинників – логістичну і ергономічну. Логістична сукупність чинників охоплює характеристики в часі та просторі, тобто характеристики комфорту поза засобами міського громадського автомобільного транспорту. Ергономічна сукупність чинників охоплює характеристики, які описують комфорт у транспортних засобах. Практична значимість. На основі цієї моделі запропоновані шляхи можливого забезпечення ергономічних вимог до компонування салону та інтер'єру автобусів малої місткості для міських пасажирських перевезень. Встановлено, що основними факторами перерозподілу транспортної рухливості між міським пасажирським транспортом і транспортом індивідуального користування є недостатня комфортність перевезень пасажирським транспортом або недостатня щільність маршрутної мережі.