МЕТОДИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИ РОЗРАХУНКАХ МЕХАНІЗМІВ ЗАСОБІВ ТРАНСПОРТУ
DOI:
https://doi.org/10.15802/tstt2023/284491Ключові слова:
оптимальне проектування, засоби транспорту, механізм, методи синтезу, методи оптимізаціїАнотація
Мета. Оптимальне проектування механізмів засобів транспорту є детальним оглядом та оцінкою науково-технічної літератури і окремих публікацій із методології оптимізації властивих розрахункам даних видів механічних конструкцій. Основна мета даного оглядового матеріалу – розглянути ряд напрямів проектування механізмів засобів транспорту, особливо виділивши застосовування методів оптимізації. Дослідження в області проектування механізмів ведуться у двох напрямах: методом синтезу згідно заданих положень та методом математичного програмування. Методи. Методи синтезу шарнірно-важільних механізмів можна поділити на дві групи. У першій застосовуються методи наближення функцій, у другій – оптимізаційні методи. Пошук оптимального рішення у другій групі означає одночасний пошук правильної постановки задачі, при якій параметри механізмів слід шукати за умов найкращого задоволення вимог технологічного процесу. Задачі оптимального проектування механізмів найчастіше продовжують формулюватись як задачі найкращого наближення функцій. Оптимізаційний синтез – порівняно новий напрям в синтезі важільних механізмів. Оптимізаційний синтез здійснюється на базі методів нелінійної оптимізації. На даний час значно зросла складність та комплексність проблем, які виникають і вимагають вирішення у процесі проектування механізмів. Певний обсяг досліджень був проведений в рамках класичної теорії кінцевих і нескінченно малих плоских переміщень. У даних роботах детально розроблена і застосована до задач кінематичного синтезу теорія просторового руху загального виду. Результати. Оскільки симплексний метод є достатньо ефективним при рішенні задач лінійного програмування, він став основоположником ряду методів послідовної лінеаризації, або методів січних площин, для розв’язування задач нелінійного програмування. Практична значимість. При обширному переліку сучасної літератури та наукових публікацій по синтезу механізмів і математичному програмуванню повний хронологічний огляд досягнень останнього десятиліття був би доволі громістким. Тому були лише відмічені окремі тенденції в синтезі механізмів, акцентуючи увагу на прагненні одержати «найкращу» конструкцію із врахуванням практичних вимог. Синтез механізмів – це область, в якій застосовування мето-дів математичного програмування є доволі перспективним внаслідок властивого їм вільного формулювання. Обмеження та вимоги інженерних практичних задач часто можна враховувати у формах, які є сумісними до даних сучасних методів. Головною метою наведеного дослідження є широке ознайомлення із досягненнями у двох областях з надією, що існуючі на даний час засоби оптимізації будуть застосовуватись до цих задач синтезу і що, навпаки, засоби оптимізації будуть надалі вдосконалюватись внаслідок досліджень конструкцій механізмів засобів транспорту. Це сприятиме кращому розумінню та прискореному розвитку як методів розрахунку механізмів, так і методології оптимізації.
Посилання
Боголюбов А.Н. Развитие проблем механики машин. – К.: Наукова думка, 1967. – 291 с.
Лихтенхельдт В. Синтез механизмов. – М.: Наука, 1964. – 227 с.
Бейер Р. Кинематический синтез механизмов. – К.: Машгиз, 1959.
Артоболевский И.И., Левитский Н.И., Чекудинов С.А. Синтез плоских механизмов. – М.: Гос. изд-во физ.-мат. лит-ры, 1959. – 1084 с.
Геронимус Я.Л. Геометрический аппарат теории синтеза плоских механизмов. – М.: Гос. изд-во физ.-мат. лит-ры, 1962.
Лившиц Б.И. Технология изготовления и сборки кулачковых механизмов. – М.: Машгиз, 1963.
Зинченко Е.И. Кинематический синтез шестизвенных механизмов четвертого класса с выстоим выходного звена: Дис. … канд. техн. наук: 05.02.02. – Харьков. – 2007. – 176 с.
Пасіка В.Р. Синтез комбінованого мальтійського механізму з пружним валом за заданим законом руху веденої маси. // Вісник НТУ «ХПІ». – Харків, 2007. – Вип. 29. – С. 95-108.
Чекудинов С.А. Синтез плоских шарнірно-рычажных механизмов. – М.: Изд-во академии наук СССР, 1959. – 323 с.
Новгородцев В.А. Некоторые вопросы оптимального проектирования механизмов при помощи ЭВМ // Теория механизмов и машин. – Харьков: Выща школа. Изд-во при Харьк. ун-те, 1979. – Вып. 27. – С. 104-111.
Харжевський В.О. Синтез важільних прямолінійно-напрямних механізмів та механізмів із зупинкою вихідної ланки на базі шарнірного чотириланкового механізму: Дис. … канд. техн. наук: 05.02.02. – Хмельниць-кий – 2004. – 262 с.
Харжевський В.О., Кіницький Я.Т. Чисельно-аналітичний метод синтезу важільних механізмів з зупинкою вихідної ланки на базі несиметричного шарнірного чотириланкового механізму із використанням точок Болла // Вісник Технол. У-ту Поділля. – Хмельницький: ТУП, 2003. - № 4. – С. 43-54.
Пейсах Э.Е., Нестеров В.А. Система проектирования плоских рычажных механизмов. – М.: Машиностроение, 1988. – 232 с.
Кіндрацький Б., Сулим Г. Сучасний стан і проблеми багатокри-теріального синтезу машинобудівних конструкцій (огляд) // Машинознав-ство. – Львів. – 2002. - № 10. – С. 26-40.
Пейсах Э.Е., Герасименко Р.Л. Аналитический синтез восьми-звенного плоского шарнирного механизма с двумя выстоями ведомого звена в крайних положениях / Ленингр. политехн. Ин-т. – Л. – 1982. – 31 с. – Деп. в ВИНИТИ.
Nerge G. Zur Konstruktion von Rastgetrieben unter Ausnutzung der Totlagenwirkung. – Mabau. Wiss Z. TH Dresden, 1956/57. –H.2. – S. 279-282.
Чебышев П.Л. Теория механизмов, известных под именем параллелограммов // Полн. собр. соч. – М.;Л.: Изд-во АН СССР, 1947. – Т. 2. – С. 23-51.
Чебышев П.Л. О простейшей суставной системе, доставляющей движения, симметрические около оси // Полн. собр. соч. – М.;Л.: Изд-во АН СССР, 1948. – Т. 4. – С. 167-211.
Alexander Evgrafov (editor). «Advances in Mechanical Engineering». Selected Contributions from the Conference «Modem Engineering Science and Education», Saint Petersburg, Russion, June 20-21, 2013. Springer, 2015. 142 p.
Radzevich S.P. «Generation of Surface Machining». CRC Press, Boca Raton 2014. - 738 p.
Radzevich S.P. «Geometry of Surfaces: A Practical Guide for Mechani-cal Engineers». Wiley-Blackwell, Chichester, 2013. – 264 p.
Смелягин А.И. Структура механизмов и машин. Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2008. – 347 с.
Котляр Е.И., Новгородцев В.А., Соболь А.Н. Проектирование исполнительных механизмов с выстоем выходного звена // Материалы Междунар. научно-техн. конф. «Информационные технологии: наука, техни-ка, технология, образование, здоровье». – Харьков: ХГПУ. – 1996. – С. 39-42.
Банди Б. Методы оптимизации. Вводный курс. Пер. с англ. – М.: Радио и связь, 1988. – 128 с.
Зарипова А.А. Одномерная оптимизация методом Пауэлла // А.А. Зарипова // Молодой ученый. – 2014. - № 4 – С. 13-20.
Гилл Ф., Мюррей У., Райт М. Практическая оптимизация. Пер с англ. – М.: Мир, 1985
Еремин И.И., Костина И.А. Метод штрафов в линейном программировании и его реализация на ЭВМ. Ж. вычисл. матем. и матем.-физ., 1967, том 7, номер 6, - С. 1358-1366.
Фиакко А., Мак-Кормин Г. Нелинейное программирование. Методы последовательной безусловной минимизации. Пер. с англ. под ред. Е.Г. Гольштейна. – М.: Мир, 1972. – 240 с.
Измайлов А.Ф., Солодов М.В. Численные методы оптимизации. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. – 304 с.
Сантылова Л.И. Вариационное исчисление и методы оптимизации. – Ростов-на-Дону: Изд-во РГУ, 2002. – 320 с.
Крумм Л.А. Методы приведенного градиента при управлении электроэнергетическими системами. - Новосибирск, "Наука", 1977.- 368 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
a. Автори зберігають за собою авторські права на роботу і передають журналу право першої публікації разом з роботою, одночасно ліцензуючи її на умовах Creative Commons Attribution License, яка дозволяє іншим поширювати дану роботу з обов'язковим зазначенням авторства і посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
b. Автори зберігають право укладати окремі, додаткові контрактні угоди на неексклюзивне поширення версії роботи, опублікованої цим журналом (наприклад, розмістити її в університетському репозітарії або опублікувати її в книзі), з посиланням на оригінальну публікацію в цьому журналі.
c. Авторам дозволяється розміщувати їх роботу в мережі Інтернет (наприклад, в університетському репозітарії або на їх персональному веб-сайті) до і під час процесу розгляду її даними журналом, так як це може привести до продуктивного обговорення, а також до більшої кількості посилань на дану опубліковану роботу (Див. The The Effect of Open Access).
